І знову подорожі. Цього разу нас чекає мальовниче
Закарпаття, вино, старовинні замки та інші мальовничі куточки. Починається
звичайно ж усе за старим добрим сценарієм – сонні туристи, українські поїзди,
вокзал міста Воловець. Далі розміщення у зручний автобус - і вперед до нових відкриттів J
Перша туристична принада – це водоспад Шипіт, який знаходиться на річці Пилипець у
межах полонини Боржава. Він справді зачаровує і змушує
відчувати красу природи та її мудрість у кожному творінні. Але перш ніж ми його
побачили , потрібно було трохи пройтися… І от винагорода за перші невеликі
зусилля дня – ущелина, де мальовничими каскадами спадає до низу чиста вода… Це
і є Шипіт, який наче й справді шепоче якусь мелодію усім гостям. Ех, сподобалося тут, але це не кінцевий пункт
призначення. Тому вирушаємо далі – до озера Синевир.
водоспад Шипіт
Синевир – це найбільше озеро українських Карпат. Свого роду візитна картка
наших гір. Таке враження, що людська рука ще не торкалася цього творіння
природи – так тут усе тихо, по-справжньому, гарно. Звичайно, до озера потрібно
кілька хвилин підіймати вгору. Проте ціль вартує будь-яких фізичних зусиль. Тут
прекрасно – і туристи поринають у вир вражень, фотографій, а хто роздумів і
задумливих усмішок… Можна було і підплисти на плоті до острівця у центрі озера,
де дуже зручно спостерігати за фореллю. Крім цього, кожен міг запастися
запашним карпатським ягідним чи трав’яним чаєм,
сушеними грибочками, бринзою.
озеро Синевир
Після цього всі без сумніву заслужили на обід. Дорогою ще зупинялися, щоб скуштувати
мінеральної води, аналогів якій немає у всьому світі і в одному літрі якої
міститься стільки кальцію, як в двох літрах молока. А далі вже Мукачево і замок Паланок - унікальний зразок
середньовічної фортифікаційної архітектури, з поєднанням різних стилів. Тут ми
почули багато легенд, насичену історію, відчули себе наче на вершині гори,
звідки відкриваються неймовірні пейзажі. Вражає товщина стін бастіонів -
аж 8 м. Важко було ворогам пробиватися. Також були в казематах, тобто в тюрмі, де в напівтемряві бачили камери,
знаряддя тортур – чесно кажучи, трохи страшно. Це була одна з найстрашніших і
найсуворіших тюрем в Європі. Є свідчення, що О. Дюма в своєму творі "Граф
Монте-Крісто" для зображення Замку Іф використовував саме описи казематів цього замку. Що ж, нічого собі споруд, те що треба!!!
замок Паланок
Фінальний акорд дня –
переїзд у готель і такий вже бажаний після активного дня сон.
Проте довго спати не
прийшлося. З самого ранку сніданок і нові місця… Спочатку переїзд у Косино, де
знаходяться термальні басейни. Тут любителі води і купання відвели собі душу, адже в такому місці справді можна розслабитися, помріяти, подумати і насолодитися відпочинком
сповна.
термальні басейни у Косино
Відновившись фізично
та морально, вирушаємо дегустувати вина. Такою можливістю славиться Берегово зі
своїм «Старим підвалом». Цей підвал знаходиться у горі, де колись проходив
кордон Римської імперії. Тут виготовляють переважно сухі марочні вина. Тому
екскурсанти мали змогу відчути себе професійними дегустаторами та смакувати
вино, виготовлене за спеціальними технологіями, дізнатися більше, коли, як і скільки пити вина для
жінки і чоловіка, а також як правильно зберігати вино в домашніх умовах. До того ж атмосферу старовини, історичності та загадковості доповнювали величезні бочки, в яких і
зберігається чудовий напій…
"Старий підвал"
Неохоче залишаємо
винні підвали – там ще дегустувати і дегустувати, але мабуть вже іншим разом…
Попереду ще екскурсія Мукачевом, а опісля дорога додому.
Мукачево
Гарно було. Закарпаття
зачаровує і манить до нових подорожей. Тут ще є що відкривати, сюди хочеться
повертатися. Тому туристи обіцяють не затягувати із новою поїдкою J
@створено командою Круїз Пленет
Комментариев нет:
Отправить комментарий